Живокіст лікарський, Symphytum offіcіnale L. (грец. назва symphyton < symphyeіn — зростатися) — багаторічна трав’яниста рослина родини шорстколистих (Boragіnaceae). Рос. назва: окопник лекарственный. Росте у Європі (крім Півночі), на Кавказі, у Західному Сибіру, Середній Азії. В Україні налічують 11 видів роду Symphytum. Рослина з кількома розгалуженими стеблами до 1,5 м завв., з великою, розвиненою кореневою системою, що складається з короткого багатоголового кореневища та довгого, розгалуженого, майже чорного, всередині жовтуватого відтінку, кореня. Листки до 25–30 см завд., яйцеподібноланцетні, по черешку поступово звужуються. Рослина густо опушена довгими жорсткими волосками. Квітки 1–2 см завд., віночок дзвоникоподібний, п’ятилопатевий, спрямований вгору, від майже білого до жовтуватого або від фіолетового до пурпурно-червоного кольору. Цвіте у травні–липні. Сировиною є корені Ж.л. — Radіces Symphytі, які заготовляють на початку вегетації (квітень–травень) або восени, в кінці вегетації. Корені викопують, очищають від землі, швидко миють у холодній воді, сушать під накриттям, на горищі або в сушарках при температурі 45–50 °С.
Корені містять природні речовини багатьох класів, що є доволі специфічними та відзначаються переважно в рослинах родини Boragіnaceae. Ж. називають «алантоїновою» рослиною через значний вміст алантоїну (0,28–6%). Також виявлені азотвмісні сполуки: алкалоїди (0,13–0,32%): ехімідин, симфітин, симландин, інтермедин, лікопсамін, лазіокарпін, асперумін; амінокислоти: треонін, валін, метіонін; білки, зв’язані з вуглеводами. Вуглеводи (18–29%): фруктоза (0,7%), сахароза (1,2%), глюкоманани, водорозчинні полісахариди, які гідролізуються до глюкози (0,43–2,62%), арабінози, ксилози, рамнози, уронові кислоти; також пектинові речовини, крохмаль (4,25%). Характерного забарвлення сировині надають ліпофільні речовини: хлорофіли, каротиноїди, токофероли, також антоціанові пігменти: глікозиди ціанідину, дельфінідину, мальвідину. Також містяться стерини, тригліцериди жирних кислот, монотерпеноїди. До фенольних сполук належать літоспермова кислота, дубильні речовини (2,4%).
У медицині корінь живокосту використовують для стимуляції росту клітин та відновлення тканин. Відвар коренів використовують при пародонтозі, для полоскання порожнини рота, при переломах кісток, гнійних запаленнях тканин, глибоких ранах, фурункульозі, невралгіях, болю, спричиненому ампутацією кінцівок. Корені живокосту зовнішньо використовують у вигляді відвару, мазі або свіжої сировини при переломах кісток, травмах, ранах, запаленнях, опіках, геморої, шкірних хворобах. Внутрішньо відвар, настій на воді чи молоці використовують при кашлі, туберкульозі, хворобах ШКТ (у т.ч. при виразковій хворобі шлунка, дизентерії), захворюваннях нирок, гіпертонії, астенії, злоякісних пухлинах. Надземну частину Ж.л. також використовують у народній медицині при хворобах легень, пухлинах, гемороїдальних кровотечах, переломах кісток, ревматизмі, діареї; порошок листя — зовнішньо при ранах та носових кровотечах. Сік рослини має антигіпоксичну активність. Антигормональний ефект пов’язаний з наявністю в екстрактах кислотної фракції, головним компонентом якої є літоспермова кислота. Також відомо, що речовини, які містяться в корені Ж.л., впливають на рівень цукру в крові.
Атлас медоносних рослин України / Л.І. Бондарчук, Т.Д. Соломаха, А.М. Ілляш та ін. — К., 1993; Барабой В.А. Растительные фенолы и здоровье человека. — М., 1984; Варламова К.А. Ритм цветения Symphytum asperum Lepech. на юге Украины // Раст. ресурсы. — 1984. — Т. 20, вып. 3; Дудкин М.С., Денисюк Н.А. Углеводы Symphytum asperum // Химия природных соединений. — 1984. — № 1; Изучение растения окопника лекарственного — Symphytum offіcіnale L. / Е. Константинеску, И. Чулей, П. Недолеску и др. // Изучение и использование лекарственных растительных ресурсов СССР. — СПб. — М., 1964.